Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України є багатою скарбницею пам'яток традиційно-побутової культури та народного мистецтва українців, а також зразків декоративно-ужиткового мистецтва багатьох народів світу.
Історія Музею своїми початками сягає останньої чверті XIX ст., періоду заснування двох великих музейних осередків у Львові - Міського промислового музею та Музею Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка. Обидва музеї відіграли значну роль у збиранні, збереженні та популяризації творів народного і декоративно-ужиткового мистецтва, розвитку етнографічної та мистецтвознавчої наук. Міський промисловий музей був створений у 1874 році з метою сприяння розвиткові художніх промислів на галицьких землях. Музей займався збиранням зразків декоративно-ужиткового мистецтва, організацією виставок, лекцій. Чимало зразків українського народного мистецтва надійшли із крайових виставок. Музейна колекція суттєво поповнилась творами західноєвропейського декоративно-прикладного мистецтва, закупленими в 1898 на Всесвітній виставці в Парижі. Фонди музею зростали і за рахунок численних подарунків. Протягом 1939 - 1940 до музею надійшли експонати багатьох націоналізованих збірок, зокрема, музеїв Любомирських, Дідушицького, міської збірки ім. К.Бруніцького, публічної збірки ім. БОжеховича, Державного музею ім. Льва Пінінського, багатьох приватних колекцій . Таким чином, на початок 1941 у фондах музею нараховувалось 22 тис. експонатів та більше 10 тис. книжкового фонду. Музей Наукового товариства ім. Т.Шевченка (Музей НТШ) розпочав свою діяльність у 1895 З 1900 розпочалося комплектування етнографічної збірки музею. Етнографічні експедиції вчених НТШ збагатили музей цінними експонатами народного побуту та мистецтва
з Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Закарпаття й Буковини. Збірки народного одягу, вишивок, килимів, кераміки, скляного посуду з Наддніпрянщини, Полісся та Поділля поповнили музейні фонди завдяки сприянню визначних культурних діячів - Лесі Українки,О.Сластіона, М.Біляшівського, Д.Щербаківського, К.Широцького та ін. Діяльність музею була перервана у 1939 після розпуску Наукового Товариства ім. Т.Шевченка. Етнографічні колекції музею лягли в основу організованого в 1940 Державного етнографічного музею. Таким чином, у 1940 збірка музею налічувала понад 43 тис. пам'яток культури, побуту та мистецтва українського народу. У 1951 відбулася ще одна реорганізація музеїв Львова. Цього разу причиною стало приміщення Музею художнього промислу, одне з кращих музейних приміщень міста, яке тодішня влада використала для музею Леніна. А Музей художнього промислу та Державний етнографічний музей об'єднали в Державний музей етнографії та художнього промислу, виділивши для цього будинок колишньої Галицької ощадної каси (пСвободи, 15), де він знаходиться і зараз. Визнанням вагомості наукового доробку музейних працівників стало створення у 1982 на базі музею Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР, яке в 1991 реорганізовано в Інститут народознавства Національної Академії наук України. Сьогодні Музей етнографії та художнього промислу є значним центром наукової, просвітницької та культурно-освітньої роботи. Його фонди нараховують близько 83 тис. пам'яток. Експозиція музею розгорнута у приміщенні на пСвободи, 15 ( розділи матеріальної та духовної культури нашого народу, господарські заняття, народні художні промисли) й у будинку на пл.Ринок, 10 (відкриті фонди меблів, тканин, металу, фарфору та фаянсу XV - XX ст.). Експозиція музею активно використовується у навчальних процесах шкіл та вузів.
ЧМЕЛИК Роман Петрович - директор Музею Телефон (+38-0322) 72-78-08, (+38-032) 297-01-57, факс: (+38-032) 297-01-55, електронна пошта: roman_chmelyk@hotmail.com.
Адреса Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України: місто Львів, проспект Свободи,15; філія - площа Ринок,10
Експозиція працює щоденно з 11.00 до 17.00 год., окрім понеділка. Вартість квитків: учні та студенти - 2 грн., дорослі - 5 грн. Вартість екскурсії: учні та студенти - 6 грн., дорослі - 10 грн. Користування фотоапаратурою- 5 грн. та відеоапаратурою - 10 грн.